У тебе день народження, сестричко. Ти
старша за мене на все життя, на Вічність. Зовсім крихітною тебе забрали на небо
ангели. Так колись казала мама. І ти також стала янголятком.
Я й досі шукаю тебе серед міріадів
зірок. Ти - одна з них. Розмовляю з тобою серцем. Ти зі мною - мовою Всесвіту.
Сідаєш на мою рукавичку мініатюрною сніжинкою. Усміхаєшся весняним первоцвітом.
Влітку гойдаєшся у мереживній колисочці, сплетені павучком. Прилітаєш золотим
осіннім листочком до мого вікна…
Коли я була маленькою, назвала твоїм
іменем своє улюблене дерево. Може, до нього навідувалась твоя душа. Ти була для
мене в усьому: у сонній квітці, краплині роси, сонячному промінчику, пухнастому
кошеняті, чарівній казці… Мені так було легше сумувати за тобою…
Я не маю твоєї світлини. Тому малюю
тебе на палітрі своєї уяви. На моїх невидимих картинах ти сидиш на
сріблясто-рожевих хмаринках. Бавишся з дітками-ангеликами. Часом картини мають
терпкуватий аромат жалю і втрати. Так пахнуть чорнобривці, які любила наша
мама…
Ти знаєш всі мої таємниці. Я подумки
розповідаю їх тобі. Запитую поради…
Я не можу нічого подарувати тобі, крім
молитви і теплого вогника запаленої свічечки. З днем народження, сестричко!
Немає коментарів:
Дописати коментар