Де плачуть осиротілі казки...

No-fly zone.

Безпольотна зона.

Над Україною небо закрите для мандрів.

Небо відкрите для вбивчих ракет.

Ангели зшивають пошкоджені повітряні шляхи. Латають...

Бог витирає сльози купчастими хмарами. 

Душі злітають у Вічність. Якби небо було закрите для зла, вони б залишилися жити на землі.       

Душі з Вічності прилітають на Землю до зруйнованих домівок: для них не існує no-fly zone.

Ніч щулиться біля темних вікон: колись вона тут грілася.

Хлопчик малює війну і мир при свічці.

Дівчатко вкладає спати ведмедика в холодне ліжечко.    

Діти пишуть листи Святому Миколаю, Санта-Клаусу, Пер-Ноелю, Йоулупуккі, Баббо-Натале, Сінтерклаасу, Товліс Бабуа, Ниулувана, Фазер Крістмасу, Юльтумте… Діти з різних країн. Різними мовами. Їхні серця без кордонів. Вони бажають миру хлопчикам і дівчаткам з країни, де no-fly zone, зате в небі літає смерть.

Діти просять своїх святих подарувати мир країні, яку не бачили. Де плачуть осиротілі казки. Але колись дехто з цих дітей прилетить сюди. Коли в УКраїні буде fly zone - зона польоту.        

А поки що… Можливо, Святий Миколай, Санта-Клаус, Пер-Ноель, Йоулупуккі, Баббо-Натале, Сінтерклаас, Товліс Бабуа, Ниулувана, Фазер Крістмас, Юльтумте та інші чарівники зберуться на велику раду. Будуть думати...

Це буде найважчий рік для виконання дитячих бажань. Але вони щось придумають...

 

Немає коментарів: